Головна | Реєстрація | Вхід | RSSПонеділок, 05.12.2016, 10:31

Сайт Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8

Меню сайту
Форма входу
Відвідувачі
Locations of visitors to this page
Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Інформер сайту
Головна » 2016 » Квітень » 25 » Тридцята річниця Чорнобильської трагедії – 26 квітня 2016 року
19:34
Тридцята річниця Чорнобильської трагедії – 26 квітня 2016 року

26 квітня 1986 року... Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ

Історична довідка

  Чорнобильська АЕС (ЧАЕС) розташована в східній частині великого географічного регіону, що називається білорусько-українським Поліссям, на березі ріки Прип'яті, що впадає в Дніпро, у 18 км від районного центра - м. Чорнобиль. У 112 кілометрах південніше знаходиться м.  Київ, а в 100 км на схід –місто Чернігів.

  Безпосереднє місце, де розміщується станція і містечко обслуговуючого персоналу, називається місто Прип'ять. До весни 1986 року на Чорнобильській  АЕС діяли чотири енергоблоки. Кожен енергоблок складається з ядерного реактора і двох парових турбін.

 Місцевість тут відрізняється відносно плоским рельєфом. Для білорусько-українського Полісся характерна порівняно невисока щільність населення - приблизно 70 чоловік на квадратний кілометр. До аварії на ЧАЕС загальна чисельність населення в 30-ти кілометровій зоні навколо станції складала близько 100 тисяч чоловік.

  Будівництво Чорнобильської АЕС велося чергами. Кожна з них включала 2 енергоблоки, що мали загальні системи спеціального водоочищення і допоміжні спорудження на площадці.

  24 січня 1978 року на електростанції вироблений перший мільярд кіловат-годин електроенергії.

  Таким чином, на 1 січня 1986 року потужність чотирьох блоків станції складала 4 мільйони кіловат, що відповідало її проектній  потужності.

Основні принципи роботи ЧАЕС

На Чорнобильської АЕС були встановлені ядерні реактори РБМК-1000. Паливом для РМБК-1000 служить слабо збагачений   двоокис урану. Стаціонарне завантаження двоокису урану в один реактор - 180 тонн..

Кругообіг  води в реакторі здійснюється головними циркуляційними насосами. Їх вісім - шість працюючих і два резервних.

Сам реактор розміщений всередині бетонної шахти, що є засобом біологічного захисту. Графітова кладка укладена в циліндричний корпус товщиною 30 мм. Розмір активної зони реактора - 7м по висоті і 12 м у діаметрі

Конструкторами передбачалося, що реактор повинний мати ряд протиаварійних систем. Це система керування і захисту реактора, що  забезпечує пуск, ручне й автоматичне регулювання потужності, планову й аварійну  зупинку  реактора. Крім того, передбачені  були і захисні системи на випадок, якщо аварія усе-таки відбудеться.

Конструктори і засоби інформації стверджували, що система аварійного захисту на Чорнобильської АЕС така, що здатна без втручання людини, тобто автоматично, запобігти серйозним наслідкам. Отже, будь-яка велика аварія, на їхню думку могла бути локалізована, не завдаючи  відчутної шкоди здоров'ю людей, навколишньому середовищу. Однак подальші події довели неспроможність подібних тверджень.

Так що ж відбулося на Чорнобильській АЕС?

День 25 квітня 1986 року на 4-м енергоблоці ЧАЕС планувався не зовсім, як звичайний. Передбачалося зупинити реактор на планово-попереджувальний ремонт. Але, перед заглушенням ядерної установки, керівництво ЧАЕС планувало провести деякі експерименти,суть яких полягає  в моделюванні ситуації, коли турбогенератор може залишитися без своєї рушійної сили, тобто без подачі пари.

Хронологія аварії та її причини

1г. 23 хв. - Оператор закрив клапани турбогенератора. Подача пари припинилася. У момент відключення другого турбогенератора, повинна була спрацювати ще одна система захисту, щоб  зупинити реактор. Але персонал відключив її, щоб повторити іспит, якщо перша спроба не удасться. У результаті цієї  ситуації реактор потрапив у хиткий стан, що привело до зростання радіоактивності і розігріву реактора.

1г. 23 хв. 40 сек. - керівник зміни 4-го енергоблоку, зрозумівши небезпеку ситуації ,дав команду натиснути кнопку найефективнішого аварійного захисту. Поглинаючі стержні пішли вниз, але через кілька секунд зупинилися. Спроби ввести їх у реакторну зону не удалися.

Р е а к  т о р  в и й ш о в  з  п і д  к о н т р о л ю.

1г. 23 хв. Потужність реактора різко збільшилася і приблизно в 100 разів перевищила проектну.

Пішло два вибухи.

Перший - через гримучу суміш, що утворилася в результаті розкладання водяної пари.

Другий- був викликаний розширенням пару палива. Вибухи викинули дах з  четвертого блоку. У реактор проникнуло  повітря. Повітря реагувало з графітовими стрижнями, утворюючи  оксид вуглецю II (чадний газ). Цей газ спалахнув, почалася пожежа.

8 з 140 тонн ядерного палива, що містять плутоній і інші надзвичайно радіоактивні матеріали (продукти розпаду) були викинуті вибухом в атмосферу.

Цей викид на рівні мільйонів кюрі в добу, продовжувався протягом 10 днів з 26.04. 86. по 06.05. 86., після чого упав у тисячі разів і надалі поступово зменшувався.

Крім того, пари радіоактивних ізотопів йоду і цезію були викинуті не тільки під час вибуху, але і поширювалися під час пожежі.

   У Києві, наприклад, 30 квітня -2 травня 1986 року зареєстровані середні рівні радіації 1,4 мР/год.

   Ці рівні радіоактивного забруднення були приблизно в 100 разів вище фонових,природних.
Радіонукліди проникали в землю, воду, рослини, вражали людей, все живе. Вже в перші після аварії дні в пробах зелені, яєць були виявлені такі радіонукліди, як йод – 131, рутеній – 103, 106, барій-лантан – 140, цирконій-ніобій – 95, церій – 141, 144, цезій – 134, 137.

   Одним із найбільш небезпечних і поширених радіонуклідів є цезій – 137.

Аварія мала категорію позапроектної і відносилася до 7-ого рівня (важкі аварії) по міжнародній шкалі ядерних подій INES.Уже через годину радіаційна обстановка в місті була зрозуміла. Ніяких заходів  на випадок аварійної ситуації  передбачено не були: люди не знали, що робити. Рішення про виселення  населення з небезпечної зони повинні були приймати місцеві керівники.

   До моменту приїзду Урядової комісії можна було вивести з зони всіх людей навіть пішки. Але ніхто не взяв на себе відповідальність (шведи спочатку вивезли людей із зони своєї станції, а тільки потім почали з'ясовувати, що викид відбувся не в них).

 На роботах у небезпечних зонах (у тому числі в 800 метрах від реактора) знаходилися солдати без індивідуальних засобів захисту, зокрема, при розвантаженні свинцю. Потім з'ясувалося, що такого одягу в них немає.

У подібному положенні виявилися і вертолітники. І офіцерський склад, у тому числі і маршали, і генерали дарма бравірували, з'являючись поблизу реактора в звичайній формі. У даному випадку необхідна була розумність, а не помилкове поняття сміливості. Водії при евакуації Прип'яті також працювали без індивідуальних засобів захисту. Не може служити виправданням, що доза опромінення складала річну норму - в основному це були молоді люди, а отже, це позначиться на потомстві. Такий наказ був викликаний саме відсутністю в даний момент засобів індивідуального захисту, що на першому етапі аварії були тільки в спецпідрозділах. Уся система цивільної оборони виявилася цілком паралізованою.

Не виявилося навіть працюючих дозиметрів.

   Залишається тільки захоплюватися роботою і мужністю пожежного підрозділу. Вони запобігли розвитку аварії на першому етапі. Але навіть підрозділи, що знаходяться в Прип'яті, не мали відповідного обмундирування для роботи в зоні підвищеної радіації. Як завжди досягнення мети обійшлося ціною багатьох і багатьох життів.

   У результаті теплового вибуху, який відбувся в реакторі ,відбулося руйнування активної зони реакторної установки і частини 4-го енергоблоку, а також відбувся викид частини радіоактивних продуктів, що нагромадилися в активній зоні, в атмосферу.

 27 квітня 1986 року висота забрудненої радіонуклідами повітряного струменя, що виходить з ушкодженого енергоблоку, перевищувала 1200 метрів, рівень радіації в ній на відстані  5-10 км від місця аварії складали 1000 мілірентген у годину. Викид радіоактивності в основному завершився до 6 травня 1986р.

   У перші години  після аварії, коли ще не були точно визначені її розміри, а також унаслідок недостатнього радіаційного контролю, частина людей , що працювали на найбільш небезпечних ділянках, одержали великі дози опромінення, а також опіки при  гасінні пожежі. Усім потерпілим була надана перша медична допомога. До 6 години ранку 26 квітня було госпіталізовано 108 чоловік, а протягом дня ще 24-х з числа обстежених.237 чоловік, у кого розвиток гострої променевої хвороби прогнозувався  з найбільшою імовірністю ,були терміново госпіталізовані в клініки Києва .

 Висновки

На забрудненій радіонуклідами площі України спочатку було виділено три зони:
- зона відчуження (рівень радіації по зовнішньому кордону 29 мР/год).Площа 982 км2.  Вона охоплювала ЧАЕС, м. Прип’ять, 15 населених пунктів, раніше там проживало 62 852 людей;
- зона відселення (20-5 мР/год). Її площа – 3320 км2, на які розміщено 23 населених пункти. Тут проживало 33 562 людей
- зона жорстокого контролю (5-3 мР/год). Площа 1500 км2, 86 населених пунктів.Тут проживало 46 200 людей.

 Від аварії постраждало 7% населення України, що становить 3 361 870 осіб. Медичної допомоги потребують у першу чергу 700 тисяч дітей, які мешкали на заражених територіях, які з того часу були евакуйовані і поселені в інших місцях, і у яких щитовидні залози піддалися впливу радіоактивного йоду.

  Чорнобильська катастрофа призвела до радіоактивного забруднення 50,0 тис. кв. км території України, на якій було розташовано 2294 населених пункти і проживало 2,6 млн. осіб, у тому числі 1 млн. дітей. Через високий рівень забруднення з користування вилучено 180 тис. гектарів ріллі і 157 тис. гектарів лісів. На 1 січня 2003 року чисельність населення, яке проживає на території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, становить близько 2,4 млн. чоловік.

   Аварія на Чорнобильській АЕС, що сталася 26 квітня 1986 року, - одна з найтяжчих трагедій XX століття, наслідки якої позначатимуться на житті кількох поколінь.

Переглядів: 39 | Додав: Helen | Рейтинг: 0.0/0
Календар
«  Квітень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Погода на завтра
Найближчі свята
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Корисні ресурси
каталог сайтів
Освітній портал
Каталог MyList.com.ua
Украинский портАл

Copyright Кабінет_46 © 2016
Використовуються технології uCoz